Connect with us

LifeStyle

Путешествие на Кубу в ноябре 2019 года.Часть 1.

Опубликовано

от



Мои путешествия.Интересное и познавательное…
Перелёт из Москвы на Кубу,ознакомление с отелем,пляж,концертные программы,бары,короткая прогулка по Варадеро…

Продолжить чтение
1 Comment

1 Comment

  1. Roman Popov

    21 января, 2021 at 9:06 дп

    Ксюше привет

Оставьте ответ

Ваш адрес email не будет опубликован.

LifeStyle

Неделя моды в Копенгагене: фото, видео, где посмотреть

Опубликовано

от

Неделя моды в Копенгагене: фото, видео, где посмотреть

В Копенгагене стартовала Неделя моды осень-зима 2021-2022. В связи с пандемией коронавируса, модные шоу Copenhagen Fashion week пройдут в цифровом формате. В показах принимают участие более 30 брендов. Среди них – Gestuz, H&M Studio, Anne Vest, Baum und Pferdgarten, Ganni, Nynne, Rotate, Tanita Romario и другие.

©CopenhagenFashionWeek / Facebook

Посмотреть презентации новых коллекций осень-зима 2021-2022 могут все желающие на цифровой платформе Copenhagen Fashion week. Здесь вы также найдете интервью с дизайнерами, модные шоу и презентации, узнаете новости из мира Fashion и сможете оценить новые тенденции 2021-2022 года.

Неделя моды в Копенгагене осень-зима 2021-2022: экологичная и на 100% цифровая 2
©CopenhagenFashionWeek / Facebook
Неделя моды в Копенгагене осень-зима 2021-2022: экологичная и на 100% цифровая 3
©CopenhagenFashionWeek / Facebook
Неделя моды в Копенгагене осень-зима 2021-2022: экологичная и на 100% цифровая 4
©CopenhagenFashionWeek / Facebook
Неделя моды в Копенгагене осень-зима 2021-2022: экологичная и на 100% цифровая 5
©CopenhagenFashionWeek / Facebook

Помимо полной открытости и доступности формата, Неделя моды в Копенгагене также соблюдает принцип экологичности. Еще в прошлом году генеральный директор Copenhagen Fashion week Сесиль Торсмарк заявила об амбициозном плане стать самой экологичной Неделей моды в мире.

Неделя моды в Копенгагене осень-зима 2021-2022: экологичная и на 100% цифровая 6
©CopenhagenFashionWeek / Facebook

Для реализации своего проекта, организаторы Copenhagen Fashion week решили убедить бренды, что окружающая среда и будущее нашей планеты – это важно. Уже сейчас в показах Недели моды принимают участие бренды, активно демонстрирующие свою экологическую устойчивость.

Неделя моды в Копенгагене осень-зима 2021-2022: экологичная и на 100% цифровая 7
©CopenhagenFashionWeek / Facebook
Неделя моды в Копенгагене осень-зима 2021-2022: экологичная и на 100% цифровая 8
©CopenhagenFashionWeek / Facebook
Неделя моды в Копенгагене осень-зима 2021-2022: экологичная и на 100% цифровая 9
©CopenhagenFashionWeek / Facebook

Например, Baum und Pferdgarten создает 50% своих изделий из экологичных материалов. А к 2024 году производитель планирует увеличить эту цифру до 65%.

Неделя моды в Копенгагене осень-зима 2021-2022: экологичная и на 100% цифровая 10
©CopenhagenFashionWeek / Facebook

Скандинавский бренд Ganni активно увеличивает количество сертифицированных, органических и переработанных тканей в своих коллекциях. Производитель считает минимизацию воздействия на планету своим моральным долгом. А также планирует в ближайшие 3 года развивать ответственное производство и потребление. И, конечно же, способствовать борьбе с изменением климата, придерживаясь экологических стандартов ООН.

Неделя моды в Копенгагене осень-зима 2021-2022: экологичная и на 100% цифровая 11
©CopenhagenFashionWeek / Facebook

К 2023 году организаторы Недели моды в Копенгагене стремятся достичь грандиозной цели — статуса zero-waste. Сюда входит, например, безотходное производство декораций для показов, использование минимум 50% сертифицированных органических, переработанных или повторно использованных тканей.

Неделя моды в Копенгагене осень-зима 2021-2022: экологичная и на 100% цифровая 12
©CopenhagenFashionWeek / Facebook

Важные изменения коснутся и упаковки для коллекций одежды – она станет экологичной. Уже сегодня на Неделе моды в Копенгагене запрещены одноразовые пластиковые бутылки и стаканы.

Неделя моды в Копенгагене осень-зима 2021-2022: экологичная и на 100% цифровая 13
©CopenhagenFashionWeek / Facebook

Еще один важный принцип Copenhagen Fashion week – этический. В показах Недели моды в Копенгагене AW2021 приняли участие модели разных возрастных категорий, комплекции и национальности.

Неделя моды в Копенгагене осень-зима 2021-2022: экологичная и на 100% цифровая 14
©CopenhagenFashionWeek / Facebook
Неделя моды в Копенгагене осень-зима 2021-2022: экологичная и на 100% цифровая 15
©CopenhagenFashionWeek / Facebook
Неделя моды в Копенгагене осень-зима 2021-2022: экологичная и на 100% цифровая 16
©CopenhagenFashionWeek / Facebook

Мы искренне желаем Сесиль Торсмарк достичь своих целей и публикуем несколько фото со стритстайл-площадок Copenhagen Fashion week.

Неделя моды в Копенгагене осень-зима 2021-2022: экологичная и на 100% цифровая 17
©CopenhagenFashionWeek / Facebook
Неделя моды в Копенгагене осень-зима 2021-2022: экологичная и на 100% цифровая 18
©CopenhagenFashionWeek / Facebook
Неделя моды в Копенгагене осень-зима 2021-2022: экологичная и на 100% цифровая 19
©CopenhagenFashionWeek / Facebook

Продолжить чтение

LifeStyle

Лучше любой вакцины. В итальянской деревне жителям запретили болеть коронавирусом

Опубликовано

от


Цей матеріал також доступний українською


Так там пытаются привлечь внимание властей страны к проблеме — в коммуне Онифери нет врача (Фото: REUTERS / Guglielmo Mangiapane)

Жителям итальянской коммуны Онифери на острове Сардиния запретили «болеть, требовать лекарства и заражаться COVID-19» на официальном уровне.

«Гражданам категорически запрещено болеть, нуждаться в лечении и лекарствах, а также заражаться вирусом COVID-19», — такое распоряжение издала мэр коммуны Стефания Пирас на днях.

Но сделала она это не для того, чтобы поиздеваться над местными жителями, а чтобы привлечь к проблеме внимание властей страны — в Онифери, где живут около тысячи человек, нет врача, пишет региональное издание La Nuova Sardegna.

Мэр направила копию документа региональным властям, местному департаменту здравоохранения и полиции, назвав ситуацию «настоящим позором». Она заявила, что Онифери — не единственная коммуна с подобной проблемой.

С отсутствием врача общей практики столкнулись также соседние коммуны — Саруле, Ольцаи, Нуле и Бенетутти.

Продолжить чтение

LifeStyle

Як голова правління «Нафтогаз України» Андрій Коболєв (не)виконував KPI з 2017 по 2020 рік

Опубликовано

от


За підсумками 9 місяців 2020 року національна компанія «Нафтогаз України» отримала консолідований збиток в розмірі понад 17 млрд грн. При цьому відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017р №351 «Про затвердження основних засад здійснення державної власності щодо публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», державою як засновником та єдиним акціонером Компанії в особі Кабінету Міністрів України встановлено вимогу підвищення прибутковості Компанії для акціонера — держави. Згідно зазначених вимог прибутковість Компанії повинна бути на рівні, не нижчому за визначений у фінансовому плані Компанії.

А хто ж відповідає за досягнення цілей компанії і виконання її фінансових планів? Звісно ж хто — голова правління. Умови контракту з ним детально описані і затверджені наказом Мінекономрозвитку від 13.04.2016р №681. На основі цих вимог побудована і мотивація керівника НАК «Нафтогаз України».

Відповідно до п.2.2.1 Умов Контракту головний KPI Керівника — забезпечувати виконання завдань, передбачених річним фінансовим планом. За це відповідно до п.3.1 Умов контракту йому виплачується посадовий оклад у розмірі 1 041 000 грн на місяць плюс щомісячна премія в такому ж розмірі. Таким чином, сумарна заробітна плата голови Нафтогазу мала складати не більше 2 082 000 грн на місяць, а на рік — максимум 24 984 000 грн.

Втім, як виявляється реальні заробітки голови правління «Нафтогазу» були набагато  вищими. Ось як пише народний депутат Олексій Кучеренко, у 2017 році пан Коболєв отримав — 47 100 000 грн на рік, а у 2018 році — взагалі аж 268 500 000 грн.

Задаючись питанням, чи справедливою є мотивація керівника Нафтогазу, спробую дослідити виконання ним встановлених KPI у 2017-2020 рр. на основі затверджених фінансових планів НАК «Нафтогаз України».

2017 рік

Відповідно річного звіту НАК «Нафтогаз України», за підсумками 2017 року виконання доходної частини мало наступний вигляд:

млрд грн

 

План (KPI) 2017 року

Факт (KPI) 2017 року

Виконання KPI

Чистий дохід

208,9

187,9

-21

Дохід від участі в капіталі

25,3

2,5

-22,8

Інші доходи

0.1

1.1

+1

РАЗОМ ДОХОДІВ

234,2

190,4

-42,8

 

Таким чином, виконання KPI за показниками доходів було провалено. Сума недоотриманих доходів становила аж 42,8 млрд грн. При цьому основною причиною провалу доходів від участі в капіталі були збитки Укртрансгазу.

Фінансовим планом передбачалось отримати доходи від участі в капіталі (від діяльності АТ «Укргазвидобувуання», АТ «Укртранснафта», АТ «Укртрансгаз» АТ «Укрнафта» та інших підприємств Групи)) в загальній сумі 25,3 млрд грн. Фактично такі доходи склали лише 2,5 млрд грн.

Така різниця пояснюється тим, що за підсумками фінансово-господарської діяльності АТ «Укртрансгаз» отримало 24,3 млрд грн збитків. Як наслідок, збитки «Укртрансгазу» з’їли прибутки інших підприємств Групи.

Недоотримавши 42,8 млрд грн доходів від основної діяльності Компанія «Нафтогаз України»  не тільки не могла досягнути планового рівня прибутку 21,8 млрд грн, але і практично ставала збитковою. Тому у 2017 році в Нафтогазі вдалися до «сірих схем» формування прибутків.

Усвідомлюючи факт провалу доходів від основної діяльності, в Нафтогазі вдалися до маніпуляцій із витратами на створення резерву сумнівних та безнадійних боргів та із доходами від забезпечень під судові позови. В подальшому такі маніпуляції стануть основною фішкою менеджменту Нафтогазу, про що буде заявлено Державною аудиторською службою України за наслідками перевірки діяльності Компанії у 2018-2019рр.

У 2017 році Нафтогаз «раптом забув» нарахувати витрати на створення резерву сумнівних та безнадійних боргів, що планувались в сумі близько 25 млрд грн. Але і цього було недостатньо для отримання бажаного результату, тому було нараховано міфічних 6 млрд доходів «від зменшення забезпечень під судові позови».

Оскільки фінансова звітність Нафтогазу за підсумками 2017 року формувалась у 1 кварталі 2018 року, менеджмент вирішив відобразити частину результатів від Стокгольмського арбітражу, який було оголошено в кінці лютого 2018 року.

По-перше відображення таких результатів дозволяло Нафтогазу виправити ситуацію із провалом фінансових показників основної діяльності, а по-друге це було підставою для «виписування» менеджментом собі премій в загальній сумі понад 700 млн грн.

У 2017 році від рішення Стокгольмського арбітражу було відображено 12,6 млрд грн прибутку (не передбачалось фінансовим планом).

В підсумку НАК «Нафтогаз України» за результатами діяльності в 2017 році сформувала чистий прибуток в розмірі 39,3 млрд грн. При цьому основними факторами формування такого розміру прибутку стали наступні маніпуляції (по відношенню до плану):

  • зменшення нарахування резерву сумнівних та безнадійних боргів — 24 млрд грн;
  • нарахування доходів «від зменшення забезпечень під судові позови» — 6 млрд грн;
  • відображення частини результатів від рішення Стокгольмського арбітражу — 12,6 млрд грн

            Для наглядності можна навести графік, підготовлений самим Нафтогазом про те, за рахунок яких факторів було сформовано 39,3 млрд грн чистого прибутку.

 

Слід лише уважно придивитись до цього графіку і стане зрозумілим, що плановий показник чистого прибутку 21,8 млрд міг бути досягнутий тільки при  виконанні плану доходів від участі в капіталі 22,8 млрд грн. Без  виконання такого показника діяльність Нафтогазу була б збитковою і лише відображення вищезазначених  маніпуляцій дало змогу менеджменту Нафтогазу відзвітувати про отримання прибутку в сумі 39,3 млрд грн та виплатити собі премії у 2018 році.

Той самий графік швидше повинен мати наступний вигляд.

 

Саме в такому варіанті побудови графіку буде відображено суть того, як у 2017 році менеджмент Нафтогазу, проваливши виконання доходної частини основної діяльності спасав ситуацію та маніпулював  із формування чистого прибутку.

Ще одним із яскравих факторів невиконання KPI у 2017 році стали незадовільні  розрахунки НАК «Нафтогаз України» із АТ «Укргазвидобування» за видобутий та переданий для Нафтогазу природний газ. Внаслідок таких нерозрахунків заборгованість перед АТ «Укргазвидобування» на кінець 2017 року досягла 33 млрд грн (більше третини від річної вартості всього газу, що видобувається АТ «Укргазвидобування»).

Невиконання планових розрахунків з АТ «Укргазвидобування» в свою чергу призвело до зриву виробничих показників з видобутку природного газу в наступних роках.

Основною причиною нерозрахунків з АТ «Укргазвидобування» стало те, що Нафтогаз надав перевагу проведенню розрахунків перед російським Газпромбанком.

У 2017 році, в порушення фінансового плану, Нафтогаз достроково погасив кредитну заборгованість перед Газпромбанком в сумі 22 млрд грн. Перенаправивши кошти від фінансування власного видобутку на розрахунки з Газпромбанком менеджмент Нафтогазу не тільки зірвав план фінансування програми вітчизняного видобутку газу але і порушив рішення Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до яких російський Газпромбанк було включено до переліку юридичних осіб, відносно яких застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи.

 

2018 рік

У 2018 році фінансовий план НАК «Нафтогаз України» не був затверджений Кабінетом Міністрів України.

Ключовими показниками ефективності (KPI) при відсутності фінансового плану є вимоги до керівника Нафтогазу дотримуватись окремих рішень Кабінету Міністрів України. Так, відповідно до пункту 2.2.16 Умови Контракту з Керівником, затверджених наказом Мінекономрозвитку від 13.04.2016р № 681 «у разі незатвердження (непогодження) річного фінансового плану в установленому порядку Керівник зобов’язаний здійснювати витрати, які безпосередньо пов’язані з виробництвом та реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг). При цьому до затвердження (погодження) річного фінансового плану здійснювати витрати з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 03.10.12 №899 та інших актів Кабінету Міністрів України»

Згідно вимог підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.10.2012 № 899 «Про порядок здійснення витрат суб’єктами господарювання державного сектору економіки у разі незатвердження (непогодження) річних фінансових планів у встановленому порядку» НАК «Нафтогаз України» не може здійснювати продаж, списання державного майна, виплати винагороди (премії) керівникам у разі незатвердження (непогодження) річного фінансового плану.

В свою чергу пунктом 3.8 Колективного договору ПАТ «НАК «Нафтогаз України» на 2017–2020 роки визначено, що преміювання належить до додаткової заробітної плати фонду оплати праці та здійснюється за рахунок коштів, передбачених фінансовим планом Компанії.

У 2018 році, при відсутності затвердженого урядом фінансового плану, порушуючи постанову Кабінету Міністрів України № 899 та Колективний договір для голови правління Нафтогазу було виплачено премії у розмірі 228.834.009,69 грн, чим заподіяно збитків на зазначену суму.

Порушення щодо виплати керівнику Нафтогазу 228,8 млн грн премії було встановлено Держаудитслужбою на підставі акту ревізії від 27.12.2018 №05-21/6.

Держаудитслужба листом від 20.02.2019 № 05-14/92-2019 направила для НАК «Нафтогаз України» вимогу про усунення порушень щодо безпідставної виплати 228,8 млн грн премії для голови правління Нафтогазу.

Нафтогаз оскаржив зазначену вимогу Держаудитслужби в судовому порядку, але і суд першої, і апеляційної інстанцій залишив в силі вимогу Держаудитслужби щодо безпідставності виплати для голови правління Нафтогазу 228,8 млн грн премії у 2018 році.

Незважаючи на вимогу Держаудитслужби та програні суди, керівник Нафтогазу так і не усунув вказані порушення та не повернув 228,8 млн грн безпідставно виплаченої премії.

На цьому тлі дивним видається мовчання Національного антикорупційного бюро України, яке на стадії розгляду справи в суді подавало клопотання про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні Держаудитслужби.

Клопотання НАБУ було обґрунтоване тим, що антикорупційним органом здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №4201800000001782 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 191 та частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України щодо правомірності виплати премій у НАК «Нафтогаз України».

Після рішення апеляційної інстанції щодо неправомірності виплати для керівника Нафтогазу 228,8 млн грн премії минуло вже більше півроку але до цього часу Національне антикорупційне бюро України не передало до Антикорупційного суду справу щодо неправомірності виплати премій у НАК «Нафтогаз України».

У 2018 році Кабінет Міністрів України не затвердив фінансовий план НАК «Нафтогаз України», оскільки до нього було багато суттєвих зауважень з боку міністерств. В Нафтогазі не захотіли враховувати вказані зауваження, а уряд зі свого боку не захотів ігнорувати такі зауваження, саме тому весь 2018 рік діяльність Компанії «Нафтогаз України» здійснювалась без наявності фінансового плану.

Разом з тим, ключовими показниками ефективності (KPI) для голови правління НАК «Нафтогаз України» при відсутності фінансового плану, крім дотримання вимог окремих рішень Кабінету Міністрів України  є також вимоги дотримуватись Умов Контракту, затверджених наказом Мінекономрозвитку від 13.04.2016р № 681 та постанови уряду від 26.04.2017р №351 щодо підвищення прибутковості Компанії.

За підсумками 2018 року чистий прибуток Нафтогазу по відношенню до 2017 року зменшився у 2,8 рази або на 25,7 млрд грн та склав лише 13,6 млрд грн (у 2017р — 39,3 млрд грн)

       

млн.грн

 

План
2017р

Факт 2017р

Факт 2018р

 +/-
2018 та 2017

Чистий доход

208 944

187 927

204 938

17 011

Собівартість

167 280

146 640

158 901

12 261

Валовий прибуток

41 664

41 288

46 038

4 750

Адміністративні витрати

1 802

1 561

3 666

2 105

Витрати на збут

0

0

0

0

Інші операційні доходи

0

6 198

1 294

-4 904

Інші операційні витрати

26 517

2 004

17 183

15 178

Прибуток по Арбітражу

0

12 597

-4 751

-17 348

Дохід від участі в капіталі

25 295

2 467

-175

-2 643

Інші фінансові доходи

124

1 089

1 713

624

Фінансові витрати

8 663

7 364

5 003

-2 361

Інші доходи

0

6

7

1

Інші витрати

2 016

1 429

62

-1 367

Витрати з податку на прибуток

6 303

11 956

4 598

-7 359

Чистий прибуток

21 781

39 330

13 613

-25 717

 

 Вирішальний вплив на падіння чистого прибутку мали витрати, які не пов’язані безпосередньо з виробничою діяльністю, а залежали від управлінських рішень менеджменту Компанії.

Якщо у 2017 році менеджмент Нафтогазу  застосовував «сірі схеми» для накручування чистого прибутку, з метою досягнення його планового рівня та обгрунтування виплати собі премій за Стокгольмський арбітраж, то у 2018 році у Нафтогазі зробили все можливе для штучного заниження чистого прибутку, з очевидною метою заниження бази для нарахування дивідендів до державного бюджету.

 Основними факторами, що вплинули на різке падіння чистого прибутку у 2018 році роком стали непродуктивні витрати:

  1. втрати від участі в капіталі.
  2. відрахування на знецінення дебіторської заборгованості та прямі списання;
  3. нарахування забезпечень під судові позови;

           

Втрати від участі в капіталі є одним із визначальних факторів заниження чистого прибутку Нафтогазу. Якщо у 2017 році доходи від участі в капіталі планувались на рівні 25 млрд грн, то у 2018 році вже було сформовано втрати (збитки)  від участі в капіталі в розмірі 175 млн грн.  Основним фактором формування втрат від участі в капіталі є формування збитків в АТ «Укртрансгаз» понад 30 млрд грн, які повністю нівелювали прибутки АТ «Укргазвидобування» та інших підприємств Групи. За дивним збігом збитки Укртрангсгазу у 2018 році було сформовано на рівні сумарних  прибутків всіх інших підприємств Групи Нафтогаз (теж близько 30 млрд грн). При цьому основними факторами формування збитків в АТ «Укртрансгаз» є прийняті управлінські рішення щодо нарахування прискореної амортизації на державне майно та нарахування всупереч вимогам постанови №899 резерву сумнівних боргів від реалізації природного газу (небаланси). За даним фактором чистий прибуток Нафтогазу у 2018 році було штучно занижено на 30 млрд грн.

 Відрахування на знецінення дебіторської заборгованості та прямі списання у 2018 році склали 5,33 млрд грн та призвели до відповідного заниження чистого прибутку Нафтогазу.  Разом з тим відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 3 жовтня 2012 року №899  НАК «Нафтогаз України» у разі незатвердження (непогодження) її річних фінансових планів у встановленому порядку забороняється здійснювати зазначені витрати.

 Нарахування забезпечень під судові позови склали 10,1 млрд грн, що також  призвело до штучного заниження чистого прибутку Нафтогазу. Цікаво те, що при нарахуванні даних витрат було використано стару схема, яку в свій час гучно описувала журналістка Тетяна Чорновіл у своїй статті «Пограбування століття. Хто вивіз із Нафтогазу три Камази стодоларових банкнот?».

Так, за інформацією Нафтогазу, основна сума забезпечень під судові позови — це 9,6 млрд грн. по судовій справі № 910/6260/13 між  АТ «Укртрансгаз» та НАК «Нафтогаз України» щодо стягнення з Нафтогазу природного газу в Єдину газотранспортну систему України для покриття дефіциту, що виник в 4кв 2007 — 1півр  2008 років.

Поцікавившись в реєстрі судових рішень що являє собою судова справа № 910/6260/13 виясняється, що мова іде про зобов’язання Нафтогазу повернути в Єдину газотранспортну систему України природний газ в обсязі 4,75 млрд куб. м, який був спожитий у  4кв 2007 — 1півр  2008 років. При цьому, підставою для такого рішення суд називає інші рішення судів, а саме — рішення господарських судів трьох інстанцій по справі №5011-74/9393-2012, якими за ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» було  визнано право власності на природний газ в обсязі 4,8 млрд. куб. м та зобов’язано Укртрансгаз не чинити перешкоди ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» у здійсненні його права власності на вказані обсяги природного газу.

Доказом того, що вищезазначені 9,6 млрд грн нарахувань забезпечень під судові позови є ніщо іншим як фіктивними нарахуванням є той факт, що вищенаведені рішення господарських судів трьох інстанцій по справі №5011-74/9393-2012, на основі яких Укртрансгаз подавав свій позов до Нафтогазу  були скасовані ще  23.12.2014р  Постановою Верховного Суду України.

Таким чином сумарний розмір зазначених вище факторів, що вплинули на заниження чистого прибутку у 2018 році складає понад 45 млрд грн. На таку суму було занижено звітний чистий прибуток Нафтогазу. Тобто базою для нарахування дивідендів до бюджету повинен був бути не звітний чистий прибуток 13,6 млрд грн, а реальний —  58,6 млрд грн.

 Щодо виплати дивідендів до державного бюджету, то у 2018 році Нафтогаз сплатив до державного бюджету 29,5 млрд грн, при цьому дочірні підприємства Групи Нафтогаз сплатили на рахунки Компанії дивідендів у розмірі 41 млрд грн, що також яскраво ілюструє пріоритети менеджменту Нафтогазу в питаннях взаємовідносин з акціонером.

 

2019 рік

Відповідно річного звіту НАК «Нафтогаз України», за підсумками 2019 року виконання доходної частини мало наступний вигляд:

млрд грн

 

План (KPI) 2019 року

Факт (KPI) 2019 року

Виконання KPI

Чистий дохід

206,3

178,3

-28

Дохід від участі в капіталі

9,7

-6,1

-15,8

Інші доходи

4,4

4,2

-0,2

РАЗОМ ДОХОДІВ

220,4

176,4

-44

 

У 2019 році виконання KPI за показниками доходів було також провалено. Сума недоотриманих доходів становила 44 млрд грн. При цьому основною причиною провалу доходів від участі в капіталі як і у минулі роки були збитки АТ «Укртрансгаз» (близько 23,6 млрд грн), які перекрили усі прибутки інших підприємств Групи Нафтогаз.

Недоотримавши 44 млрд грн доходів від основної діяльності Компанія «Нафтогаз України»  не тільки не могла досягнути планового рівня чистого прибутку 21,6 млрд грн, але і практично стала збитковою.

Єдиним фактором, що забезпечив перекриття фактичних збитків та сформував прибуток Компанії у 2019 році є відображення доходів, нарахованих по Арбітражному провадженню щодо транзиту газу. Сума таких доходів склала 67,96 млрд грн. Без таких доходів у НАК «Нафтогаз України»  сформовано збиток до оподаткування в сумі 3,4 млрд при плані 27,85 млрд грн.

     

млн.грн

 

План 2019 року

Факт 2019 року

Виконання

плану

2018 та 2017

Чистий доход

206 298

178 349

-27 948

Собівартість

158 458

147 308

-11 150

Валовий прибуток

47 840

31 041

-16 798

Адміністративні витрати

4 953

3 515

-1 439

Витрати на збут

1 253

1 532

278,65

Інші операційні доходи

1 893

456

-1 437

Інші операційні витрати

19 775

20 717

942

Дохід від участі в капіталі

9 699

-6 145

-15 844

Інші фінансові доходи

1 078

1 758

679,594

Фінансові витрати

8 021

6 333

-1 688

Інші доходи

1 452

2 070

618,484

Інші витрати

109

506

397

Прибуток до оподаткування

27 850

-3 422

-31 272

Прибуток по Арбітражу

0

67 958

67 958

Витрати з податку на прибуток

6 263

13 878

7 614

Чистий прибуток

21 587

50 658

29 071

 

У 2019 році менеджмент Нафтогазу не тільки провалив виконання показників фінансового плану від основної діяльності, але в черговий раз вдався до маніпуляцій із заниженням бази для нарахування дивідендів до державного бюджету.

За наслідками проведеної у 2020 році Державною аудиторською службою ревізії НАК «Нафтогаз України»  було встановлено «нарахування АТ «НАК «Нафтогаз України» резерву сумнівних боргів з порушенням вимог Порядку № 899 при незатвердженому фінансовому плані Компанії за 2018 рік та 9 місяців 2019 року на загальну суму 38 438 894 тис. грн, чим збільшено інші операційні витрати та зменшено фінансовий результат за відповідний звітний період на вказану суму, у тому числі: за 2018 рік — на суму 24 007 230 тис. грн (у т.ч. за ІУ квартал 2018 року — 9 066 137 тис. грн); за 9 місяців 2019 року — на суму 14 431 664 тис. грн.«

Незважаючи на провал показників основної діяльності, затверджених фінансовим планом на 2019 рік для трьох членів правління Нафтогазу, в порушення постанови Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2012 р. № 899 та пункту 3.8 Колективного договору було нараховано та виплачено у 2019 році премій «за досягнення вагомих цілей, реалізацію важливих і стратегічних проектів» на загальну суму 31 665 665,71 грн. Середній розмір премії на 1 члена правління у 2019 році склав понад 10,5 млн грн.

2020 рік

Як вже зазначалось незважаючи на вимоги Умов Контракту, затверджених наказом Мінекономрозвитку від 13.04.2016 р № 681 та постанови уряду від 26.04.2017р №351 щодо підвищення прибутковості Компанії за підсумками 9 місяців 2020 року НАК «Нафтогаз України» отримала консолідований збиток в розмірі понад 17 млрд грн, що є прямим порушенням з боку голови правління НАК «Нафтогаз України» в частині забезпечення ефективної та раціональної господарської і фінансової діяльності Компанії на довгострокову перспективу.

При цьому покриття таких збитків згідно поданого Компанією фінансового плану на 2020 рік повинна бути компенсація з державного бюджету для НАК «Нафтогаз України» в сумі близько 33 млрд грн, що також немає нічого спільного з ефективною діяльністю.

Висновки з цього аналізу очевидні. Думаю, що не лише в мене виникає питання, які були підстави для пролонгації контракту з Андрієм Коболєвим ще на 5 років після багаторічного невиконання вимог контракту.

Лише лінивий не побачить, що робота керівника НАК «Нафтогаз України» та інших топ-менеджерів Компанії зосереджена виключно на власному збагаченні, яке не має жодного відношення до виконання чи невиконання ключових показників ефективності (KPI).

 З тих чи інших причин, в Україні керівника НАК «Нафтогаз України» віднесено до касти недоторканних.

За таких умов проведення аналізу взаємодії між виконанням керівником Нафтогазу ключових показників ефективності (KPI) та системою його мотивації є справою не вдячною, а відсутність наслідків за результатами такого аналізу є надто очевидним. Разом з тим,  в період становлення в України громадського суспільства такий аналіз буде корисний, з точки зору противаги масштабній пропаганді про успішність менеджменту Нафтогазу.



Продолжить чтение
Партнеры

Trending